Свято гумору

Настя. Вітаємо всіх присутніх на нашому святі.

Потап. Вести його будемо ми – Настя Каменських.

Настя. Та сеньйор Потап. Не чую ваших аплодисментів.

            Звучить пісня «Не пара»

Настя. Сьогодні ми зібралися тут, щоб весело провести час та підняти настрій.

Потап. Адже на вас чекають веселі цікавинки із шкільного життя, купа анекдотів та гуморесок, запальні пісні та багато іншого.

Настя. Після вроків, після праці,

            Ви зібрались в добрий час.

            Щоб розважитися трішки,

            Щоб послухати усмішки,

            Їх у нас є сто для вас.

Потап. А якщо захочуть люди,

            Їх, можливо, й більше буде.

            Звісно, справа не в числі,

            Ми бажаєм і бажали,

            Щоб до віку шанували

            Мир і радість на землі.

Настя. Від старого і малого –

            Всі ми любим щедрий сміх,

            Бо з потворного й смішного

            Посміятися не гріх.

Потап. Добрий сміх не б’є, не мучить,

            Він на світі жити учить,

            Тим і бажаний для всіх.

Настя. Любі гості, добрі люди,

            Смійтеся на повні груди.

(1)            номер художньої самодіяльності_______________

Потап. Так, сьогодні у нас особливий день. У квітні трапляються надзвичайні пригоди, свідком однієї з них я сьогодні був.

Йду я нині до школи, коли бачу: по дорозі їде дядько на возі та й говорить:

-          Не пригадую такого теплого квітня.

-          І я теж, - згодився кінь.

-          Що? Та невже? – схопився дядько – вперше чую, щоб кінь говорив.

-          І я теж, - погодився віз.

-           

Настя. Ну й чудеса! Оце так пригода!

Потап. Хочеш вір – хочеш не вір, але то чистісінька правда.

(2)_____________________________

Настя. Сьогодні у школі веселий народ,

            Тут дружбу шанують, як сто нагород.

            Сьогодні у школі з веселки місток,

            Він з нашої школи біжить до зірок.

Потап. Дім, що ми збудуєм, часу непідвладний,

            Сонце не уступить чорній тьмі.

            Це тому, що сміх наш – вірна зброя дружніх,

            Найсильніша зброя на землі.

Настя. Сьогодні у школі скрізь жарти дотепні,

            Навчання і праця – тут речі конкретні,

            Закінчитись може звичайна дорога,

            Та ми не забудем шкільного порога.

Потап. Сьогодні у школі сто тисяч чудес:

            Швидкі каруселі і ліс до небес.

            У кожнім вазоні банани ростуть,

            І в кожному класі смішинки живуть.

Настя. Сьогодні у школі щаслива рідня

            Тут змалку проходять науку добра.

            Сьогодні у школі збудуємо дім

            І настрій веселий поселиться в нім.

(3)________________________________________________________

Потап. На уроках ми вивчали народні прикмети, які є актуальними і для нашої школи. Як у народі кажуть: «Хочеш – вір, хочеш – не вір».

Настя. Якщо на території школи сміття летить із заходу на схід, значить вітер західний.

Потап. Якщо щітка не вміщається в роті, значить вона не зубна, а для взуття.

Настя. Суп, чи борщ, вилитий на підлогу, обіцяє зустріч із черговим по їдальні.

Потап. Якщо руки обтерти серветкою зі столу – це віщує, що дадуть по руках.

Настя. Погано зав’язані шнурки можуть бути причиною розбитого носа.

Потап. Якщо ви необережно вилили компот із чорної горобини га білу блузку своєї подруги, то скористайтеся рекламою для виведення плям.

Настя. Це все дуже складно, оскільки на ці пральні засоби кишенькових грошей аж ніяк не вистачить. Я пропоную доступний, дешевий і перевірений мною, спосіб виведення плям.

Потап. Який?

Настя. Дуже простий. Береш фломастер, обводиш ним пляму і акуратно вирізаєш ножицями.

(4)________________________________________________________

Настя. Світ сміху – це особливий сміх. Це світ, у якому навіть ваші зажурені очі раптом починають сміятися.

Потап. Українці завжди були щедрими на гумор і сатиру. Свого часу на Україні прославилися такі видатні гумористи: Остап Вишня, творчість якого не залишає байдужими і сьогодні, його продовжувачі Степан Олійник, Павло Глазовий.

Настя. Народні гуморески, жарти передають нам життєвий досвід цілих поколінь. Народ не шкодує фарб, щоб висміяти ледарство, брехливість, невмілість. Вишукує народ їх по всіх куточках, витягує за хвіст та на сонце й безжально шмагає сміхом. А що вже колючок у цьому сміхові – то й говорити годі.

Потап. Зовсім інакше звучить сміх народу, коли людина хороша, чесна, але в чомусь помилилась. Тоді цей сміх – доброзичливий, товариський, що допомагає людині зрозуміти помилку і виправити її, як допомагає дружнє зауваження.

Настя. Народний гумор… Особливо багато черпав з цієї бездонної скарбниці Остап Вишня, про якого Олесь Гончар казав: «Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним, таким сонячним сміхом, яким вона засміялася у прекрасній творчості Остапа Вишні».

Потап. Наприклад народна бувальщина «Гарна дівка»

-          А ти, красуне, не вмієш прясти.

-          Дарма!

-          Ти не вмієш і печі топити.

-          Та дарма!

-          Ти не вмієш і хати вимести.

-          Та дарма!

-          Ти не вмієш і шити.

-          Та дарма ж, кажу!

-          Ти не вмієш і танцювати…

-          А брешеш!

(5)____________________________________________

Потап. Балада про цеглину

Сидів рибалка над водою,

Скоцюрбивши спину,

І на голову поклавши

Велику цеглину.

Повз нього молодичка

Бігла голонога,

Зупинилась, здивувалась:

Вперше бачу його!

Обдивившись молодичку

За якусь хвилину,

Поклав рибалка на голову

Ще одну цеглину.

Потім третю взяв і руба

Примостив на тім’я,

Сідай, - каже, - біля мене

Скажи своє ім’я.

Молодичка запишалась.

Звуть мене Галина.

А навіщо вам здалася

Ще й третя цеглина?

Зняв рибалка із себе цеглину,

Поклав на травицю.

- Якщо, - каже,- поцілуєш,

            Взнаєш таємницю.

            Повагалась молодичка

І рядочком сіла

- Гаразд, - каже, - поцілую,

Скільки того діла…

І вже потім попросила:

Відкривайте свою таємницю.

Та яка там таємниця… Сиджу ще зранку –

Не клює клятюща риба.

Не йде на приманку.

Проса, каші та макухи

Витратив торбину,

А ти клюнула вже третя

На просту цеглину.

(6)____________________________________

Потап. Шкільне життя не шоколад,

            І щоб воно ішло на лад,

            Нам треба більше жартувати,

            Невдачі гумором долати.

Настя. Сьогодні буде торба сміху,

            Вам, любі гості, на утіху.

            Всім пропонуєм «Вінегрет»

            Шкільний веселий ко-ло-верт.

Потап. Ось і посмішка…

Настя. Одна, дві,три, безліч…

Потап. А це, значить – хороший настрій сьогодні і завтра.

Настя. Вставання на праву ногу.

Потап. Встигання на перший урок, приємні несподіванки на перерві.

Настя. Потаємні мрії про зникнення з останнього уроку.

Потап. Солодкий есемесний зв’язок попри заборони вчителів, довгождані зістрічі і розставання.

Настя. Щоденні незабутні пригоди ледарів та зівак.

Потап. А як же без цього всього?

Настя. Не буде сміху –

Потап. Не буде й здоров’я.

(7)________________________________________________________

Потап. А найкращий чарівник на нашому святі – посмішка.

Настя. Після санітарного прибирання ми віднайшли учнівські шедеври.

Потап. Дай списати задачу – Куплю жуйку на здачу.

Настя. Шпаргалку не дам, даси гривню – продам.

Потап. Я не вивчив слова, відпрошуся, скажу, що болить голова.

Настя. Відстань від мене, дорости, бо ще зелений.

Потап. Посміхнись і буде все окей,

            Сумувати більше нині не прийдеться,

            Коли жарт помножиш на дотеп,

            То про сум забути зовсім доведеться.

Настя. І тоді життя шкільне,

            Стане суперчарівне

            І не буде суму й жалю ні краплинки,

            Нових хочеш сподівань –

            В клас до ледарів заглянь,

            Й не залишиться для сумніву ні хвилинки.

(8)________________________________________________________

Потап. Інтелігентна розмова

Як це добре, громадяни,

Мати грамотних дітей!

Яких знаєш письменників?-

Пита сина Ялисей.

Пушкін.

Далі.

Гоголь.

Далі.

Горький, Мамін-Сибіряк.-

Далі, синку,

Достоєвський. Лев Толстой, Гюго, Бальзак…

Ялисей зрадів: - Прекрасно!

Ось ми й вияснили так,

Що на вулиці Толстого

Я в пивній забув піджак.

(9)________________________________________________________

Настя. Ще знаєм анекдоти,

            Лікуємо від нудоти.

            Як треба – зачаруєм,

            Усмішку подаруєм.

            Льодовик у серцях

            Хай розмерзнеться,

            Сміх і радість до нас

            Хай повернеться,

            Водограєм нехай гумор лине,

            Веселиться нехай вся країна.

Потап. Все, що є

            Й чого не маємо,

            У макітрі розтираємо.

Настя. Що було і не було,

            У макітрі щоб було.

Потап. Трохи сміху, трохи сліз,

            Анекдот щоб теж уліз!

Настя. Щоб смішним запахло духом,

            Треба добре слухать вухом.

Потап. Жартівливий дух летить,

            Як же нам його зловить? Ловімо!

(10)_______________________________________________________

Потап. У твого брата п’ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат?

Настя. Він мене відлупцює.

А ти, подейкують, папугу купив заморського?

Потап. Так, експериментую. Кажуть, що ці розумники по 200-300 років живуть.

Настя. То й що?

Потап. Хочу сам у цьому переконатись.

Настя. Вона триває мить, а в пам’яті залишається назавжди.

Посміхайтесь.

Потап. Усмішка. Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості у ділових стосунках і служить паролем для друзів.

Настя. Усмішка – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.

Потап. А, проте, її не можна купити, не можна випросити, позичити, вкрасти. Вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не подарували.

Настя. Вона нічого не коштує, але багато дає. Це усмішка.

Потап. Вона збагачує тих, хто її отримує і не збіднює при цьому того, хто її дарує.

(11)_______________________________________________________

Настя. Що за шум, там-тара-рам, невже знов карантин оголосили?

Потап. Який карантин! Ось читай: Виступає 7-8 клас!

___________________________________________________________

Настя. Це як розуміти?

Потап. Дуже просто. Буряки, огірки, капуста – і в голові пусто!

Подивись тільки на них.

Настя. Як ти думаєш, про що вони зараз думають?

Потап. Ясно про що, про їдальню, адже для чого більше в школу ходити, якщо не їсти. Сиджу на уроці і мрію: тістечка смачненькі, свіжесенькі, ще й жуйку на здачу треба купити, бо як же без неї пережовувати універсальну шкільну програму.

Настя. Та нудьга нас не здолає, бо в кишені дрижить від нетерплячки телефон, а я, не зводячи очей з учителя, б’ю рекорди по SMS-зв’язку, тобто закріплюю знання на практиці.

Потап. Таки ти недалека, подруго, навіщо мені формули, коли я про борщик мрію, що пальчики оближеш.

Настя. Тобі їжа тільки на розум і приходить, а я про талію французьку мрію. Що, знову шоу-маски, шоу-пляски, шоу-огляди. Коли ти вже на землю спустишся і за науку візьмешся?

Потап. Нехай за неї ті беруться, до яких вона липне, а в мене на неї алергія.

Настя. Алергія? Це ж як?

Потап. А дуже просто: на математиці я плаваю, тому боюсь,що втону. На англійській мені здається, що мене продадуть за кордон, тому я її для профілактики не вчу.

Настя. А на мову рідну в тебе теж алергія?

Потап. Ще й яка, боюсь, що в тюрму мене посадять, коли розберуть письмо.

Настя. А я знаю, як тебе вилікувати. Відразу будь-яка алергія зникне. В учнів 11 класу є унікальний рецепт, власним досвідом перевірений.

(12)_______________________________________________________

Настя. Якби в школі не було

            Української мови,

            Тута й тама абияк

            Ми вели б розмови.

Потап. А так мучають у сні

            Кляті орфограми

            І у всіх уже отут

            Нові ті програми.

Настя. Говоріння треба здать

            І аудіювання.

            Тематичну написать,

            Щоб без підглядання.

Потап. А до того зазубрить

            Винятки і схеми,

            Ще й устигнуть довести

            Роздуму проблеми.

Настя. А щоб вас розвеселить

(13)_______________________________________________________

Настя. Тож не будемо сьогодні сумувати, адже сьогодні – свято гумору. А в цей ден, як відомо, всі усміхаються. А ще – як гриби після дощу, по всій Україні з’являютсья усмішки та анекдоти. То вони з’явилися на хуторі поблизу Диканьки, то в Сорочинці, а то в Одесі.

Потап. Не в десятім государстві,

            Не в заморському десь царстві,

            А щодня отут у нас

            Сміховинок повен клас.

Настя. У Максимчика язик

            Лінуватися не звик,

            З балачок уже розпух,

            Що тепер хвата до вух.

Потап. Є у школі зоопарк,

            Страшно випустить у парк,

            Там їх за своїх признають,

            В клітки миттю посаджають.

Настя. Як нам ледарів зібрати,

            Не було б куди саджати.

            Якби їх хто купував,

            Бізнес наш би процвітав.

Потап. Не витримує вже стеля

            Наших доблесних спортсменів.

            На перерві, як в бою.

            Силу міряють свою.

Настя. Треба спонсорів шукати,

            Щоб нечупар нам покупати.

            Хай придбають нам басейн,

            І діла будуть окей!

(14)_______________________________________________________

Настя. Хай смішний наш «вінегрет»

            Буде всім вам на десерт,

            Все погане хай минеться,

            Хай вам весело живеться!

Потап. Хай веселий настрій буде:

            В школі й вдома,

            А шкільний наш коловерт

            Відганяє втому.

(15)_______________________________________________________

Настя. Раз всміхністья, два всміхніться –

            Будуть усмішки,

            Замигтять в очах дитячих

            Різні пустощі.

Потап. Жарт до жарту, жарт до жарту –

            Буде збірочка.

            Крок за кроком виростає нова зірочка.

Настя. Сміх і радість хай живуть у рідній школі,

            З ним програми не страшні супернові.

Потап. Посміхайтесь разом з нами –

            Будьте щасливі,

            Добрий погляд – нам підтримка –

            Будьте ласкаві.

Настя. Хай в житті у вас усе гаразд складається,

            Що задумане завжди у вас збувається.

            Щоб усі завжди були у вас здорові,

            Сміх і радість хай живуть у вашім дому.

Потап. Хай дощу в житті не буде – буде радуга,

            Ключик до сердець дитячих буде знайдений.

            Хай слова ваші лягають діамантами –

            Прославляють учні вас нехай талантами.