пʼятниця, 29 квітня 2016 р.

"Cтарий і море" - повість-притча про людину

Тема : “ Старий  і  море .” Філософсько-символічна  сутність  сюжету . Особливості  стилю  письменника .
                                                                                                      Людину  можна  знищити, але
                                                                                        перемогти  неможливо .
                                                                                                                      Е.Хемінгуей

Мета : розкрити  філософсько-символічне  наповнення  сюжету  твору, окреслити  його  художню      своєрідність, з’ясувати  особливості  творчої  манери  письменника, розвивати  вміння  аналізувати  художній  твір  та  робити  висновки,  виховувати  в  учнів  мужність, стійкість, сміливість, нездоланність  долі .

Обладнання : портрет  Е. Хемінгуея , виставка  книжок , ілюстрації  до  повісті  “ Старий  і  море”,
музичний  супровід, схеми  та  таблиці намальовані  на  дошці, текст  твору .

Основні  поняття : повість-притча, алегорія,

Тип  уроку :  поглибленної  роботи  над  текстом , урок – дослідження . 

                                                Зміст  роботи 

І. Організаційний  момент .

 Оголошення  теми  та  мети  уроку, запис  у  зошит  теми  та  епіграфу  уроку .

ІІ.Основна  частина . 

       Ернест  Хемінгуей – американський  письменник  і  журналіст, лаурет  Нобелівської  премії, один  з найталановитіших  представників  літератури  “ втраче-
ного  покоління ”. Його  творчість, просякнута  пафосом  ствердження  моральних  засад  життя, справила  величезний  вплив  на  розвиток  прози  ХХ ст..
  Історія  написання повісті  “ Старий  і  море “, яку  сам  автор вважав  вершиною 
власної  творчості, найкращим, що  він  міг  створити, досить  прозаїчна :
ще у 1936 році  Е.Хемінгуей  надрукував  у  журналі “ Есквайр “ нарис “ Блакитна
вода “, де  розповів про  те, як  один  старий  рибалка, доклавши  майже  героїчних
зусиль, спіймав  велетенського  марлина . Втім, похвалитися  своєю  здобиччю йому  не  вдалося, оскільки  на  рибину  напали  акули . Коли  старого  знайшли  у  морі,
від  марлина  злишився  майже  один  кістяк . У розпачі  рибалка  невтішно  ридав .
У  1950 р. Хемінгуей  повернувся  до  цьго  сюжету, поклавши  його  в  основу 
художнього  твору .Так  виникла  повість,  що  згодом  дістала  назву “ Старий  і  море”. Звісно, вона  суттево відрізнялся  від  колишньої  журнальної  публікації .
 “ Повість “ Старий і  море “, - казав  автор, - можна  було  розтягнути  більш  як  на  тисячу  сторінок ...Інші  письменники  роблять  це  бездоганно ... Ось  чому  я  спробував  піти  іншим  шляхом . Я  хотів, щоб  прочитане  здавалося  читачу  пере-
житим, щоб у  нього  склалося  враження, ніби  це  відбулося  насправді . Завдання
було  дуже  важким, і  мені  довелося  багато  працювати “.
   Критики  зустріли  твір  оваціями . Бурхливою  була  і  реакція  читачів .

 У 1952 році  5-мільйонний  тираж  журналу “ Лайф ”з повістю “ Старий  і  море”
Розійшовся  протягом  48 годин. Уявіть, що  ви  один  із  перших  читачів  твору.
Що  б  ви  віповіли  на  запитання  своїх  друзів, чи  варто  читати  цей  твір?
Оберіть  і  продовжіть  один  із  можливих  варіантів:”Я раджу  вам  прочитати
 цей  твір, тому, що ...”, ”Я  не  раджу  вам  читати  цей  твір, тому  що ...”

Сам  автор  охаректеризував свій  твір  як  повість-притчу . Зясуймо, що  це  означає,
Які  її  особливості ?
                                  
                                    ( робота  з  таблицею )

                  РОБОТА  НАД  ТЕКСТОМ  ПОВІСТІ  “ СТАРИЙ  І  МОРЕ “


Повість  написана  не  звичним  для  художнього  твору  стилем .
                                           Яким  саме  і  чому ?

“ Нема  на  світі  важче  справи, ніж писати  звичайну  чесну  прозу  про  людину ...”
                                                                                                Е.Хемінгуей.

Зовні  сюжет  повісті  доволі  реалістичний  і  простий : старий  рибалка довгий час повертався з моря ні з чим, мріючи врешті спіймати велику рибину, коли йому це вдалося, на зворотньому шляху здобич пошматували акули.

        Бліц-питання (дайте відповіді одним словом)
1.     У якій країні відбуваються події? (Куба).
2.     Як звуть головного героя? (Сантьяго).
3.     На околиці якого міста у рибацькому селищі він жив? (Гавана).
4.     Який сімейний стан головного героя? (Вдівець).
5.     Як звали учня старого рибалки? (Манолін).
6.     Скільки днів тривали невдачі рибалки? (84).

Хемінгуей порівнював свої твори з айсбергом, який лише невеликою частиною виринає із води, а решта схована в океані. Художній текст – та частина айсбергу, яку видно на поверхні, і читач може лише здогадуватись, що письменник залишив невисловленим. Тому повість має глибокий символічний зміст.
Вже сама назва «Старий і море» викликає у читача певні асоціації. Сполучник «і» обєднує і разом протиставляє ці поняття.

Якими є композиційні особливості повісті?

1.Переддень великого лову.
2.Боротьба за чи з рибиною.
3.Наслідки риболовлі.

Що нам відомо про старого рибалку?
Зачитайте його цитатний портрет.
Де і як він живе?
Зачитайте опис помешкання старого.
Що про нього думають мешканці селища?
Чи є самотнім старий рибалка?
Чому Сантьяго не може взяти з собою хлопця?

“ Я не  звичайний  старий,”- говорить  про  себе  герой  Е. Хемінгуея  Сантьяго .
Поясніть, як ви  розумієте  цю  фразу

Як почуває себе у морі старий?
Чому Сантьяго називає море у жіночому відмінку на відміну від інших молодих рибалок?
Чому боїться спіймати велику рибу?
Які думки приходять до старого у морі?
Як він ставиться до спійманої риби?
Які сни сняться старому?
Чому автор так яскраво змальовує напад акул?

Скільки часу пробув старий у морі?
Про що він постійно жалкував?
Яку здобич привіз рибалка на берег?

Чим закінчився, на  вашу  думку, двобій  Сантьяго  з  рибою:  поразкою, перемогою
чи  “перемогою  в  проразці ”? Аргументуйте свою  відповідь.

РОБОТА НАД ЕПІГРАФОМ УРОКУ
«Він побачив, що старий дихає, а тоді глянув на його руки і заплакав. Потім тихенько вийшов з хатини, щоб принести старому кави, і всю дорогу плакав.»
         Чому плаче Манолін?
Яка роль образу хлопчика у творі?
         Старий <->хлопчик
         старість<->юність
         кінець<->початок
Хлопчик Маолін – продовження старого, його майбутнє, він забезпечить йому безсмертя, отримавши разом з досвідом і частину душі старого, якими автор стверджує думку, що сила людства у його ждності.

         Які символи можна виокремити у творі?

В житті (морі) у кожного є своя Риба (мета, ціль), яку потрібно здобувати, є свої Акули (вороги, перешкоди), і, слава Богу, є свій Хлопчик (надія на майбутнє, на своє продовження), свої Леви («найкраще у моєму житті», символ юності, дитинства, щасливих миттєвостей, того, що допомагає жити).

-         Стверджується думка про взаємозвязок усіх мешканців Землі: людей, тварин, птахів, і в той же час один із парадоксів людського існування: людина змушена вбивати тих, кого любить, хто «дорожчий від брата». «Як добре, що нам не потрібно вбивати сонце, місяць і зірки, достатньо того, що ми вимагаємо їжу у моря і вбиваємо своїх братів».
-         Людина – частина природи, частина Всесвіту. Вона відчуває це і прагне до гармонії з ним.
-         Саме такою повинна бути світобудова: людина у гармонійному співіснуванні з природою, Всесвітом: небом, сонцем, морем, птахами,рибами.
-         Вона – не цар, не піщинка – вона рівна серед рівних.
1)    взаємини людини і природи.
2)    проблема життєвих поразок та перемог особистості.
3)    одвічні спроби людини досягти своєї життєвої мети.

Старий продемонстрував свою професійну спроможність і моральну велич.

Сантьяго є «незвичайним старим» - неперевершеним майстром своєї справи і людиною нездоланної сили волі. І його взаємини з юним Маоліном є своєрідною противагою стану самотності, пережитої під час морської пригоди. Хлопчик зігріває рибалку теплом безкорисної любові, щирого поклоніння, ніжної турботи.

         Старий і Хлопчик -> зв’язки духовної спадкоємності поколінь, зв’язки минулого і майбутнього, що забезпечують безперервність розвитку людства й безсмертя людяності.
Всепереможним гімном людині звучать у творі слова старого: «… людина створена не для поразки…»
Людину можна знищити, а здолати неможливо.

«Старий і Море» - у житті немає безвихідних ситуацій, справжні здобутки особистості вимірюються не зовнішнім успіхом, а внутрішніми перемогами над собою, що людина здатна гідно протистояти «лихій долі», якщо залишається людиною.


Саме у ствердженні ідеї моральної непереможності особистості та оптимістичної віри у безмежні духовні можливості людини полягає гуманістичний пафос повісті «Старий і море».

Немає коментарів:

Дописати коментар